Концепція

Панельної дискусії

в межах VI Харківського міжнародного юридичного форуму 

5 жовтня 2022 року

Час: 9.30 – 17.00 за Київським часом (8.30 – 16.00 CET)

Робочі мови – англійська та українська; синхронний переклад забезпечується

Організатори:

Проект співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через Вишеградські гранти Міжнародного Вишеградського фонду. Місія фонду полягає в просуванні ідей сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.

У співпраці з:

REBALANCE Project within Horizon Europe Framework Programme

Як ми можемо трансформувати нашу економіку та суспільство, щоб підтримувати якість життя у сталий спосіб? Як люди, які живуть у відносно бідних соціально-економічних умовах, зможуть наздогнати та/або бути залученими до переходів, які ми вважаємо необхідними для підтримки нашої економіки та нашого довкілля? Як ми маємо забезпечити нашу юридичну та етичну відповідальність за минуле, теперішнє та майбутнє використання ресурсів перед майбутніми поколіннями та перед рештою світу?^[1]

Ці найважливіші питання нашого часу потребують амбітних і виважених відповідей. Цей історичний момент надає безпрецедентні можливості, враховуючи ряд останніх подій:

• Регуляторні зміни: поява обов’язкових до виконання норми щодо належної обачності з питань прав людини та захисту довкілля у кількох державах-членах ЄС та на рівні ЄС в цілому (зокрема, розроблений проєкт Директиви ЄС щодо корпоративної звітності з питань сталого розвитку + щодо належної обачності з питань сталого розвитку);
• Розвиток судової практики: серія новаторських судових рішень^[2] і позовів^[3], які сприяли визначенню правових обов’язків бізнесу у сфері прав людини та зміни клімату;
• Зміни в загальних політиках: Паризька угода, Порядок денний сталого розвитку до 2030 року та Зелена угода ЄС висувають на перший план роль приватних акторів у сприянні переходу до сталого розвитку;
• Суспільні події: пандемія COVID-19 та загарбницька війна в Україні, які знову розпалили дискусію щодо ролі та обов’язків бізнесу як суб’єктів суспільства під час кризи..

Ці події обумовлюють особливі виклики для нових демократій. Жорсткою реальністю для них є те, що поточна модель (економічного) розвитку не ґрунтується на правах людини, а бізнес-моделі все ще не орієнтовані на права людини. Вони залишають недоторканою мантру максимізації прибутку корпорацій, орієнтованих на інтереси акціонерів, і фактично розширюють її значення як ідеалу для вирішення різноманітних соціальних та екологічних проблем. Очевидною є необхідність переорієнтації ролі та призначення корпорацій у суспільстві. Поєднання бізнесу та прав людини вимагає переходу від орієнтованого на державу погляду на права людини та корпоративного погляду на корпоративну соціальну відповідальність до розуміння бізнесу і прав людини, орієнтованого на носія прав^[4] й базованого на внутрішньій нормативній силі прав людини. Цей виклик вимагає міждисциплінарного діалогу.

23 червня 2022 року Європейська Рада прийняла рішення про надання статусу країни-кандидатки Україні, країні, в якій йде повномасштабна війна. Це безпрецедентне рішення демонструє новий вимір концепції солідарності та відкриває нову сторінку пошуку шляхів реалізації Програми сталого розвитку, яка, зокрема, змушує переосмислити роль відповідальної поведінки бізнесу.

У цьому контексті у межах Панельної дискусії ми пропонуємо зосередитися на концепції солідарності та її значенні для європейського правового порядку та впливі на правові системи країн-кандидаток. Ми прагнемо виявити роль солідарності для досягнення Цілей сталого розвитку, приділяючи особливу увагу ситуації нестабільних часів, зокрема впливу російського повномасштабного вторгнення в Україну. Не намагаючись виявити всі виміри впливу солідарності на Порядок денний сталого розвитку, ми закликаємо зосередитися на ролі відповідального ведення бізнесу та обговорити правову перспективу концепції корпоративної поваги до солідарності. Особливу увагу буде приділено ролі корпоративної солідарності в часи війни та післявоєнної відбудови та викликам, зумовленим вимушеною міграцією. Ми також маємо намір обговорити інструменти формування корпоративної солідарності на основі концепції бізнесу та прав людини.

Невичерпний перелік питань, які ми пропонуємо для обговорення, включає в себе:

• Солідарність як фундаментальна цінність і принцип європейського правопорядку. Солідарність і права людини;
• Важливість солідарності для Програми сталого розвитку в часи загроз;
• Солідарність за межами ЄС та її застосування до країн-кандидаток;
• Роль недержавних акторів у реалізації Порядку денного сталого розвитку крізь призму солідарності;
• Корпоративна повага до солідарності у воєнний та післявоєнний періоди;
• Зобов’язання приватних постачальників критично важливих товарів і послуг;
• – Вимушена міграція під час війни та роль приватних осіб у мінімізації ризиків примусової праці;
• Розбудова корпоративної солідарності на основі концепції бізнесу та прав людини.

Панельна дискусія включатиме в себе:

• Загальну дискусію «Солідарність, права людини і корпоративні актори» (9.30-13.00 за Київським часом, 8.30-12.00 CET);
• Вебінар «Примусова міграція в часи війни і роль приватних суб’єктів у мінімізації ризиків примісової праці» (14.00 – 15.30 за Київським часом, 13.00 – 14.30 CET);
• Вебінар «Корпоративна солідарність, заснована на інструментах бізнесу і прав людини» (16.00 – 17.00 за Київським часом, 15.00 – 16.00 CET).

^[1] Див. Josephine van Zeben, The European Green Deal: The future of apolycentric Europe?, Eur Law J.2020;26:300–318.

^[2] Зокрема the Vedanta and the Shell case.

^[3] Зокрема the ‘Carbon Majors’ petition in the Philippines; Sacchi et al.

^[4] Wettstein, Florian. 2022. Business and Human Rights: Ethical, Legal, and Managerial Perspectives. Cambridge: Cambridge University Press.

Повна програма заходу