Екологічні кризи, спричинені зміною клімату та війнами, ставлять перед правом виклик: чи здатне воно реагувати на знищення екосистем, наслідки якого відчуватимуться поколіннями?

Антропоцентричні механізми захисту прав людини та міжнародне гуманітарне право демонструють нормативну обмеженість: високий поріг статті 8(2)(b)(iv) Римського статуту залишає поза відповідальністю випадки катастрофічного впливу на природу, а в мирний час транскордонна шкода зводиться до обмеженої цивільної компенсації.

У вересні 2024 року Вануату, Фіджі та Самоа подали поправку до Римського статуту щодо визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином. Паралельно Директива (ЄС) 2024/1203 запровадила кваліфікований склад злочину, який у її преамбулі описано як «порівнюваний з екоцидом», зі строком транспозиції до 21 травня 2026 року.

Україна перебуває в епіцентрі цієї трансформації: застосування статті 441 КК України, документування наслідків підриву Каховської ГЕС, забруднення ґрунтів і вод, замінування територій та робота Реєстру збитків формують масив практики, здатний вплинути на глобальні підходи до правосуддя для довкілля.

Головна мета панелі
Об’єднати українських та міжнародних науковців, практиків, представників органів правосуддя та неурядових організацій для оцінки перспектив криміналізації екоциду, вироблення рекомендацій щодо синхронізації національного, європейського та міжнародного права у сфері охорони довкілля й консолідації правничої спільноти навколо адвокації екологічного правосуддя.

Ключові питання для обговорення:
– Еволюція концепту екоциду: від антропоцентричного захисту до визнання самоцінності екосистем.
– Римський статут і поправка Тихоокеанських держав: критерії «тяжкої, широкої та довготривалої шкоди» та виклики імплементації.
– Європейський вимір: кваліфікований склад за ст. 3(3) Директиви (ЄС) 2024/1203 чи автономний склад екоциду — які моделі криміналізації обговорюються для України та як вони співвідносяться зі ст. 441 КК?
– Стаття 441 КК України на практиці: доказування умислу, оцінка сукупної та довгострокової шкоди, супутниковий моніторинг і документування шкоди під час війни.
– Механізми репарацій, відновлення екосистем та відповідальність корпоративних і державних суб’єктів.

Очікувані результати
Рекомендації щодо вдосконалення статті 441 КК України; аналітична записка щодо позиції України стосовно поправки про екоцид; збірник матеріалів панелі; розширення співпраці між українськими та європейськими інституціями.

Супровідна програма
Захід супроводжуватиме арт-проєкт «Екоцид», який візуалізує масштаб втрат і залучає суспільство до діалогу про майбутнє природи і правосуддя.

Панель організовано Центром права сталого розвитку та охорони довкілля за підтримки FORMAS (Шведської дослідницької ради зі сталого розвитку), грант № 2024-00299, та в рамках проєкту RE-GREEN (Advancing European Green Deal Implementation in Ukraine, 101176210), що фінансується програмою ЄС Erasmus+.