---

Масштабні екологічні кризи, спричинені антропогенною діяльністю, зміною клімату та сучасними збройними конфліктами, ставлять перед глобальною правовою системою безпрецедентний виклик: чи здатне чинне право ефективно реагувати на довгострокове знищення екосистем, наслідки якого відчуватимуться поколіннями?

Традиційні антропоцентричні механізми захисту прав людини та норми міжнародного гуманітарного права (МГП) дедалі частіше демонструють нормативну обмеженість. Зокрема, високий поріг застосування статті 8(2)(b)(iv) Римського статуту МКС залишає поза межами відповідальності численні випадки катастрофічного впливу на природу, а в мирний час транснаціональна екологічна шкода нерідко зводиться лише до обмеженої цивільно-правової компенсації.

У цьому контексті виникає гостра потреба концептуалізації екоциду як самостійного злочину — як на рівні національних правопорядків, так і в межах міжнародного кримінального права. Україна наразі перебуває в епіцентрі цієї трансформації: практичне застосування статті 441 Кримінального кодексу України та документування масштабних екологічних руйнувань в умовах повномасштабної війни створюють унікальний прецедент, здатний змінити глобальні підходи до правосуддя для довкілля.

Головною метою панелі
Є об’єднання українських та міжнародних науковців, практиків, представників органів правосуддя, неурядових організацій та міжнародних інституцій для комплексної оцінки перспектив визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином під юрисдикцією Міжнародного кримінального суду; вироблення практичних рекомендацій щодо синхронізації національного та міжнародного кримінального права у сфері захисту довкілля; консолідації зусиль правничої спільноти для адвокації правосуддя за екологічні воєнні злочини та екоцид.

Ключові питання для обговорення
1. Еволюція концепту екоциду: від антропоцентричного захисту до визнання самоцінності екосистем у міжнародному кримінальному праві.
2. Римський статут та ініціативи криміналізації: аналіз пропозицій Незалежної експертної групи (Stop Ecocide International), критерії «тяжкої, широкої та довготривалої шкоди» та виклики їх імплементації.
3. Практичні аспекти застосування ст. 441 КК України, виклики доказування спеціального умислу, оцінки сукупної шкоди та використання сучасних технологій під час війни.
4. Механізми репарацій, відновлення екосистем та притягнення до відповідальності корпоративних і державних суб’єктів.
Захід супроводжуватиме арт-проєкт «Екоцид», який візуалізує масштаб втрат, перетворює правові та статистичні дані на емоційний простір для осмислення та сприяє глибшому залученню суспільства до діалогу про майбутнє природи і правосуддя.