Панель «Еколого-правова громадська платформа: відновлювально-компенсаційні механізми відшкодування екологічної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії» присвячена комплексному обговоренню правових, інституційних і практичних засад реагування на масштабну шкоду, заподіяну довкіллю України внаслідок війни. Знищення і деградація екосистем, забруднення земель, вод та атмосферного повітря, пошкодження лісів і природоохоронних територій, втрата біорізноманіття мають тривалі й нерідко відкладені наслідки. Така шкода стосується не лише природних ресурсів, а й екологічних прав людини, життя, здоров’я, безпеки та перспектив справедливого і сталого відновлення України.

Актуальність панелі зумовлена потребою перейти від фрагментарного обліку збитків до цілісної моделі, що поєднуватиме належну фіксацію, документування, доказування й оцінювання шкоди з компенсацією, відновленням екосистем і забезпеченням відповідальності держави-агресора. Особливе значення має формування доказової бази, придатної для використання в національних судах, міжнародних юрисдикційних та компенсаційних механізмах, а також під час планування відновлювальних заходів.

Мета панелі – об’єднати представників судових інституцій, органів державної влади та місцевого самоврядування, Державної екологічної інспекції України, правозахисних і природоохоронних організацій, юридичної практики та наукової спільноти для вироблення узгоджених підходів до відшкодування екологічної шкоди. Практичне значення дискусії полягає у пошуку рішень, які дозволять пов’язати компенсаційні, відновлювальні, судові, адміністративні, міжнародно-правові та громадські механізми в єдину систему.

Ключові питання охоплюють: правову природу, структуру та особливості доказування екологічної шкоди; національні й міжнародно-правові механізми її відшкодування; відновлювальний компонент компенсації – від оцінювання збитків до реального відновлення екосистем; роль судів у захисті екологічних прав; практику Європейського суду з прав людини та її значення для захисту екологічних прав крізь призму збройної агресії; діяльність державних органів і Державної екологічної інспекції у формуванні доказової бази; участь громадського сектору; можливості Реєстру збитків для України та майбутніх компенсаційних і репараційних механізмів; напрями вдосконалення законодавства і правозастосовної практики.

Очікуваними практичними результатами є визначення основних нормативних, доказових та інституційних прогалин; формування спільного бачення відновлювально-компенсаційної моделі; підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, методик оцінювання шкоди і практики її документування; посилення координації між судами, державними органами, громадами, науковцями та громадськими організаціями; напрацювання рекомендацій для правотворчої, правозастосовної, адвокаційної та відновлювальної діяльності.