---

Робочі мови: українська та англійська із синхронним перекладом

Відновлення України відбувається одночасно з глибокою трансформацією економічного та регуляторного середовища країни, зумовленою процесом вступу до Європейського Союзу. Для українського бізнесу відповідальне ведення бізнесу (ВВБ) тому стає чимось більшим, ніж добровільний порядок денний сталого розвитку. Воно дедалі більше впливає на конкурентоспроможність, доступ до європейських ринків і ланцюгів створення вартості, інвестиції та фінансування, публічні закупівлі й очікування міжнародних бізнес-партнерів.

Водночас європейська рамка корпоративної сталості та належної обачності щодо прав людини і довкілля продовжує змінюватися. Для українських компаній і політиків розуміння цих процесів вимагає виходити за межі формальної сфери дії окремих правових інструментів ЄС. Українські компанії можуть стикатися з вимогами належної обачності через відносини з європейськими клієнтами, інвесторами, банками, генеральними підрядниками та іншими бізнес-партнерами ще до того, як такі вимоги будуть прямо передбачені українським законодавством.

Україна також формує власну архітектуру відповідального ведення бізнесу. Вона включає роботу над Національним планом дій у сфері бізнесу і прав людини / відповідального ведення бізнесу, обговорення національної рамки обов’язкової належної обачності щодо прав людини та довкілля (mHREDD), імплементацію стандартів ОЕСР і розробку практичних рекомендацій для компаній та інших учасників відновлення України.

Війна Росії проти України створює додатковий вимір відповідальності. Компанії, які працюють в Україні або мають з нею ділові зв’язки, повинні оцінювати не лише традиційні бізнесові, правозахисні та екологічні ризики, а й ризики, пов’язані зі збройним конфліктом, окупацією та деокупацією, санкціями, зміною власності й контролю над активами, переміщенням населення, безпекою працівників, впливом на вразливі групи та громади, постраждалі від конфлікту. Саме тому чутлива до конфлікту та посилена належна обачність щодо прав людини має особливе значення в українському контексті.

Сесія об’єднає ці елементи в одну цілісну рамку. Вона розпочнеться з ширшого політичного та регуляторного контексту — європейської інтеграції України, змін у ЄС, Національного плану дій та формування законодавства про mHREDD — а далі перейде від політики до практичного впровадження. Центральною частиною сесії стане презентація шести секторальних рекомендацій з відповідального ведення бізнесу, що охоплюють видобувну галузь, сільське господарство, інформаційно-комунікаційні технології, критичні мінерали, транспорт і логістику, а також будівництво та інфраструктуру.

Рекомендації перекладають міжнародні принципи у практичні секторальні ризики, «червоні прапорці» та рекомендовані дії. Замість презентації шести окремих публікацій сесія покаже, як вони формують частину спільної архітектури ВВБ і можуть допомогти українським компаніям, інвесторам, політикам та іншим зацікавленим сторонам підготуватися до нових очікувань, пов’язаних з європейською інтеграцією та відповідальним відновленням.

Ключове питання: Що українські компанії, політики, інвестори та інші учасники мають почати робити інакше вже сьогодні, щоб підготуватися до середовища відповідального ведення бізнесу, у якому Україна дедалі більше працюватиме?

Цілі: Сесія пояснить взаємозв’язок між вступом до ЄС і відповідальним веденням бізнесу; представить актуальні зміни європейського регулювання у сфері бізнесу і прав людини; обговорить роль Національного плану дій України та формування рамки mHREDD; познайомить учасників із чутливою до конфлікту та посиленою належною обачністю; а також покаже, як ці принципи можна перетворити на практичні дії за допомогою шести секторальних рекомендацій.

Цю сесію організовано за підтримки Шведського інституту в межах проєкту «Відповідальне ведення бізнесу (ВВБ) у відновленні України», який спільно реалізують Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство економіки та довкілля України, Центр «Соціальна дія» та Свідвотч.

ПРОГРАМА

Час	Сесія / Спікер
14:00–14:05	Вітання та вступ Модераторка — Олена Уварова, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого / ПРООН Відкриття, цілі та рамка сесії: від європейської інтеграції та міжнародних стандартів до української політики, законодавства та секторального впровадження.
14:05–14:15	Відповідальне ведення бізнесу у контексті європейської інтеграції та відновлення України Марина Купчук, Міністерство економіки та довкілля України ВВБ у процесі економічної трансформації, європейської інтеграції та відновлення України; взаємозв’язок стандартів ОЕСР, NAP, mHREDD і практичної підтримки українського бізнесу.
14:15–14:35	Європейське регулювання у сфері бізнесу і прав людини: що змінилося і що це означає для України? Проф. Надя Берназ, Wageningen University & Research, Нідерланди Регулювання ЄС у сфері бізнесу і прав людини, розвиток рамки CSDDD, взаємозв’язок із Керівними принципами ООН та стандартами ОЕСР, а також наслідки для українських компаній у європейських ланцюгах створення вартості.
14:35–14:55	Від міжнародних принципів до Національного плану дій України Олена Уварова, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого / ПРООН Призначення NAP; перетворення Керівних принципів ООН на державну політику; інституційна координація, участь зацікавлених сторін та взаємозв’язок із майбутнім законодавством.
14:55–15:15	Від добровільних стандартів до обов’язкової належної обачності щодо прав людини та довкілля Проф. Клер Брайт, NOVA School of Law / NOVA Centre on Business, Human Rights and the Environment, Португалія Що mHREDD означає на практиці; європейські уроки; пропорційність для МСП; відповідальність у ланцюгах створення вартості; взаємодія із зацікавленими сторонами; відновлення прав; як уникнути формального «чеклістового» підходу.
15:15–15:30	Чому український контекст потребує чутливої до конфлікту та посиленої належної обачності щодо прав людини Катерина Буряковська, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого / FAU Center for Human Rights Erlangen–Nürnberg Як змінюється належна обачність у середовищі, постраждалому від конфлікту; окупація, санкції, працівники, вразливі групи, громади та вплив бізнес-рішень на динаміку конфлікту.
15:30–15:45	Від загальних принципів до секторальної практики Джесіка Йохансон, Swedwatch Чому загальні стандарти потребують секторальних інструментів; методологія шести рекомендацій; як їх можуть використовувати компанії, інвестори, держава, профспілки та громадянське суспільство.
15:45–16:00	Шість секторальних рекомендацій: від виявлення ризиків до практичних дій Ірина Федорович, Центр «Соціальна дія» Видобувна галузь; сільське господарство; ІКТ; критичні мінерали; транспорт і логістика; будівництво та інфраструктура.
16:00–16:30	Модерована дискусія та Q&A: від політики й рекомендацій до впровадження Практична підготовка до ухвалення нового законодавства; уроки розвитку регулювання ЄС; пропорційне mHREDD для МСП; підтримка впровадження; використання рекомендацій у закупівлях, інвестиціях, фінансуванні та управлінні ризиками.