Тренинг «Ответственность руководителей и других лиц, контролирующих хозяйственное общество (25.09.2018)

Приветствуя участников тренинга, доктор юридических наук профессор кафедры гражданского права №1 Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого Инна Спасибо-Фатеева отметила, что проблема корпоративной ответственности должностных лиц хозяйственных обществ и их участников является одной из наиболее актуальных в корпоративном праве, поэтому детальный анализ  дискуссионных вопросов и опыт спикеров тренинга в судебной, адвокатской и нотариальной практике будет полезен как ученым, так и практикующим юристам.

Свое выступление д.ю.н. проф. И.В. Спасибо-Фатеева посвятила теме «Ответственность должностных лиц АО и ООО и их участников (акционеров) за правонарушение и правовые последствия злоупотребления правом». 

Краткое содержание выступления: Особенностью корпоративных отношений является то, что негативное поведение их участников может проявляться не только в форме правонарушений, а и в злоупотреблении правом. Последствием правонарушения является ответственность. Однако в действующем законодательстве нет однозначности относительно того, кто является субъектом ответственности (именно общество, непосредственно его должностное лицо или участник общества), какой именно ответственности (трудовой или гражданской) и кто может вы ступать инициатором привлечения к ответственности (само общество или его участник). Еще более неоднозначно решается вопрос о последствиях злоупотребления правом участниками корпоративных отношений. Из норм действующего законодательства однозначно не следует, что лицо, злоупотребляющее правом, несет за это ответственность. В то же время никакие другие способы защиты, применяющиеся для прекращения злоупотребления правом, не дают желаемого эффекта в правоприменительной деятельности. 

Судья Верховного Суда, к.ю.н. доц. Василий Крат в выступлении рассмотрел проблемы ответственности за нарушение преимущественных прав акционеров (участников).

Краткое содержание выступления: Действующие законодательство предусматривает, что участники хозяйственных обществ в определенных случаях могут наделяться преимущественными правами. Например, это преимущественное право покупки доли в уставном капитале ООО, преимущественное право покупки акций в ЧАО и т.д. В случае нарушения этих прав лицо, преимущественные права которого нарушаются, может обратиться в суд с требованием перевести на нее доли/ акций, которые были проданы другому лицу. При этом такой иск предъявляется лицу, преобретшему соответствующую долю/ акции, а не лицу, допустившему нарушение преимущественного права истца. Однако вопрос об ответственности нарушителя преимущественных прав на законотворческом уровне никак не решен, а в судебной практике решается по-разному. По мнению докладчика, наиболее эффективным способом защиты права в этом случае может служить взыскание убытков с лица, нарушившего преимущественное право. При этом для доказательства размера убытков в этом случае уместно применение англо-американской доктрины «потерянного шанса».  

Доповідь адвоката Романа Сабодаша, к.ю.н., доцента кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка була присвячена темі  «Використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних систем при скликанні та проведенні загальних зборів учасників ТОВ та відповідальність за втручання в їхню роботу».

Короткий зміст виступу. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набув чинності у червні 2018 року, надав можливість визначати способи і порядок скликання загальних зборів ТОВ і ТДВ у статутах відповідних різновидів господарських товариств. При цьому законом не виключається можливість скликання і проведення загальних зборів з використанням найновітніших комунікаційних засобів, як то різних месенджерів, мобільних додатків, електронної пошти тощо. Проте надійність цих засобів комунікації з точки зору достовірності ідентифікації учасників загальних зборів, доставки електронних повідомлень за необхідною адресою та інших технічних нюансів викликає певні сумніви. Фактично, більшість найрозповсюдженіших у практиці сучасних комунікаційних засобів не відповідає тим стандартам надійності ідентифікації і передання інформації, які встановлені Законом України «Про електронні довірчі послуги» (набуде чинності в листопаді 2018 року). У правозастосовній практиці застосування цих засобів може призвести до масових зловживань і порушень, які, у свою чергу, спричинять відповідні судові спори. Доповідачем надано практичні рекомендації щодо того, як слід прописувати положення про скликання і проведення загальних зборів у статутах ТОВ і ТДВ, а також здійснено огляд можливих засобів доказування при виникненні відповідних спорів.

Володимир Ігонін, партнер Юридичної фірми «Василь Кісіль і партнери» розказав учасникам тренінгу про фідуціарний обов’язок і відповідальність керівників у групах компаній.

Короткий зміст виступу. Одним із основних обов’язків керівників господарських товариств є обов’язок діяти розумно, добросовісно і в інтересах товариства, а не у власних інтересах (так званий, фідуціарний обов’язок). Проте як слід діяти керівнику дочірньої компанії, 100 % акцій (статутного капіталу) якої належать іншій компанії (материнській), керівництво якої повністю скеровує і контролює дії керівника дочірньої компанії? В цьому випадку виникає конфлікт між інтересами групи компаній як такої і інтересами дочірньої компанії як однієї з компаній такої групи. Вказане питання вирішується у сучасній судовій практиці досить неоднозначно. Проте в якості зразка в цьому випадку можуть бути взяті рішення Європейського суду справедливості, в яких суд дійшов висновку про те, що в діяльності керівника дочірньої компанії все ж повинні превалювати інтереси саме дочірньої компанії, а не групи компаній.

Наталія Філатова, к.ю.н., асистент кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, адвокат, зупинилася на актуальній проблематиці обов’язків керівників акціонерних товариств, що виникають під час поглинання і наслідків їхнього порушення.

Короткий зміст виступу. Протягом 2017 року до Закону України «Про акціонерні товариства» було внесено низку змін, які докорінним чином змінили регулювання процедури придбання значного (контрольного) пакету акцій акціонерних товариств (процедуру так званого «поглинання»). Вказані зміни згідно з зауваженнями суб’єкта права законодавчої ініціативи були спрямовані на імплементацію положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/25/ЄС. Проте імплементація виявилася не достатньо послідовною, особливо в питаннях, що стосуються визначення кола обов’язків керівників акціонерного товариства, акції якого придбаваються в рамках поглинання, і наслідків їхнього порушення. Зокрема, Закон України «Про акціонерні товариства» фактично не забороняє членам наглядової ради і виконавчого органу компанії-мішені вчиняти дії, спрямовані на відлякування потенційних інвесторів (наприклад, продаж майна компанії пов’язаним особам, ускладнення процедури усунення членів виконавчого органу з посади тощо). Відсутність обов’язку щодо утримання від цих дій може призвести до порушення прав акціонерів, що придбавають значний (контрольний) пакет акцій АТ, а також до заподіяння їм збитків. При цьому чинне законодавство не впроваджує ефективних механізмів відновлення порушених прав і притягнення винних осіб до відповідальності.