Тренінг «Відповідальність керівників та інших осіб, що контролюють господарське товариство» (25.09.2018)

Вітаючи учасників тренінгу, доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Інна Валентинівна Спасибо-Фатєєва зазначила, що проблема корпоративної відповідальності посадових осіб господарських товариств та їхніх учасників є однією з найбільш актуальних у корпоративному праві, тому детальний аналіз дискусійних питань та досвід спікерів тренінгу у судовій, адвокатській та нотаріальній практиці буде корисним як для науквців, студентів, так і для практикуючих юристів.

Свій виступ д.ю.н., проф. І.В. Спасибо-Фатєєва присвятила темі «Відповідальність посадових осіб АТ і ТОВ та їхніх учасників (акціонерів) за правопорушення та правові наслідки зловживання правом». 

Короткий зміст виступу. Особливістю корпоративних відносин є те, що негативна поведінка їхніх учасників може проявлятися не лише у формі правопорушень, а й у зловживанні правом. Наслідком правопорушення є відповідальність. Проте у чинному законодавстві немає однозначності щодо того, хто є суб’єктом відповідальності (саме товариство, безпосередньо його посадова особа чи учасник товариства), якого саме виду відповідальності (трудової чи цивільної) і хто може виступати ініціатором притягнення до відповідальності (саме товариство чи його учасник). Ще більш неоднозначно вирішується питання про наслідки зловживання правом учасниками корпоративних відносин. З норм чинного законодавства однозначно не випливає, що особа, яка зловживає правом, несе за це відповідальність. Водночас жодні інші способи захисту, які застосовуються для припинення зловживанням правом, не дають бажаного ефекту у правозастосовній діяльності

Суддя Верховного Суду, к.ю.н., доц. Василь Крат у виступі розглянув проблеми відповідальності  за порушення переважних прав акціонерів (учасників)»

Короткий зміст виступу. Чинне законодавство передбачає, що учасники господарських товариств у певних випадках можуть наділятися переважними правами. Наприклад, це переважне право купівлі частки у статутному капіталі ТОВ, переважне право купівлі акцій в ПрАТ тощо. В разі порушення цих прав особа, переважні права якої порушено, може звернутися до суду з вимогою про переведення на неї частки (акцій), які були продані іншій особі. При цьому такий позов пред’являється до особи, яка придбала відповідну частку (акції), а не до особи, яка допустила порушення переважного права позивача. Втім питання про відповідальність порушника переважних прав на законодавчому рівні ніяк не вирішено, а в судовій практиці вирішується по-різному. На думку доповідача найбільш ефективним способом захисту права в цьому випадку може слугувати стягнення збитків з особи, яка порушила переважне право. При цьому для доведення розміру збитків у цьому випадку доречним є застосування англо-американської «доктрини втраченого шансу».

Доповідь адвоката Романа Сабодаша, к.ю.н., доцента кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка була присвячена темі  «Використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних систем при скликанні та проведенні загальних зборів учасників ТОВ та відповідальність за втручання в їхню роботу».

Короткий зміст виступу. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набув чинності у червні 2018 року, надав можливість визначати способи і порядок скликання загальних зборів ТОВ і ТДВ у статутах відповідних різновидів господарських товариств. При цьому законом не виключається можливість скликання і проведення загальних зборів з використанням найновітніших комунікаційних засобів, як то різних месенджерів, мобільних додатків, електронної пошти тощо. Проте надійність цих засобів комунікації з точки зору достовірності ідентифікації учасників загальних зборів, доставки електронних повідомлень за необхідною адресою та інших технічних нюансів викликає певні сумніви. Фактично, більшість найрозповсюдженіших у практиці сучасних комунікаційних засобів не відповідає тим стандартам надійності ідентифікації і передання інформації, які встановлені Законом України «Про електронні довірчі послуги» (набуде чинності в листопаді 2018 року). У правозастосовній практиці застосування цих засобів може призвести до масових зловживань і порушень, які, у свою чергу, спричинять відповідні судові спори. Доповідачем надано практичні рекомендації щодо того, як слід прописувати положення про скликання і проведення загальних зборів у статутах ТОВ і ТДВ, а також здійснено огляд можливих засобів доказування при виникненні відповідних спорів.

Володимир Ігонін, партнер Юридичної фірми «Василь Кісіль і партнери» розказав учасникам тренінгу про фідуціарний обов’язок і відповідальність керівників у групах компаній.

Короткий зміст виступу. Одним із основних обов’язків керівників господарських товариств є обов’язок діяти розумно, добросовісно і в інтересах товариства, а не у власних інтересах (так званий, фідуціарний обов’язок). Проте як слід діяти керівнику дочірньої компанії, 100 % акцій (статутного капіталу) якої належать іншій компанії (материнській), керівництво якої повністю скеровує і контролює дії керівника дочірньої компанії? В цьому випадку виникає конфлікт між інтересами групи компаній як такої і інтересами дочірньої компанії як однієї з компаній такої групи. Вказане питання вирішується у сучасній судовій практиці досить неоднозначно. Проте в якості зразка в цьому випадку можуть бути взяті рішення Європейського суду справедливості, в яких суд дійшов висновку про те, що в діяльності керівника дочірньої компанії все ж повинні превалювати інтереси саме дочірньої компанії, а не групи компаній.

Наталія Філатова, к.ю.н., асистент кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, адвокат, зупинилася на актуальній проблематиці обов’язків керівників акціонерних товариств, що виникають під час поглинання і наслідків їхнього порушення.

Короткий зміст виступу. Протягом 2017 року до Закону України «Про акціонерні товариства» було внесено низку змін, які докорінним чином змінили регулювання процедури придбання значного (контрольного) пакету акцій акціонерних товариств (процедуру так званого «поглинання»). Вказані зміни згідно з зауваженнями суб’єкта права законодавчої ініціативи були спрямовані на імплементацію положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/25/ЄС. Проте імплементація виявилася не достатньо послідовною, особливо в питаннях, що стосуються визначення кола обов’язків керівників акціонерного товариства, акції якого придбаваються в рамках поглинання, і наслідків їхнього порушення. Зокрема, Закон України «Про акціонерні товариства» фактично не забороняє членам наглядової ради і виконавчого органу компанії-мішені вчиняти дії, спрямовані на відлякування потенційних інвесторів (наприклад, продаж майна компанії пов’язаним особам, ускладнення процедури усунення членів виконавчого органу з посади тощо). Відсутність обов’язку щодо утримання від цих дій може призвести до порушення прав акціонерів, що придбавають значний (контрольний) пакет акцій АТ, а також до заподіяння їм збитків. При цьому чинне законодавство не впроваджує ефективних механізмів відновлення порушених прав і притягнення винних осіб до відповідальності.