Право і безпека у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції (28.09.2018)

28 вересня у межах ІІ Харківського міжнародного юридичного форуму відбулася панельна дискусія «Право і безпека у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції». За круглим столом в конференц-залі Навчально-бібліотечного комплексу НЮУ ім. Ярослава Мудрого зустрілися понад 150 учасників, серед яких представники міжнародних організацій (ЄС, Організації економічного співробітництва та розвитку, УВКБ ООН), українські та зарубіжні науковці з Великої Британії, Німеччини, Польщі, Швейцарії, експерти проектів ЄС «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (Association4U)» та «Підтримка агропродовольчої політики України», Женевського центру контролю за збройними силами (DCAF), Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та українські студенти. Захід відбувся за фінансової підтримки Фонду Конрада Аденауера (представництво у м. Харків).

Предметом обговорення стали найбільш актуальні питання міжнародної і національної безпеки, новітніх європейських безпекових ініціатив, місця НАТО у сучасній системі міжнародної безпеки, євроатлантичній стратегії України, побудові та підтриманні миру, здобуткам та ключовим викликам правового виміру європейської інтеграції, пов’язаних із торгівлею та стійким розвитком, особливостями дії режиму поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, імплементації Угоди про асоціацію, впливом процесу Brexit на подальший розвиток Європейського Союзу.

Панельна дискусія засвідчила складність і багатогранність проблематики європейської і євроатлантичної інтеграції та місця України на політичній карті Європи та в північноатлантичному просторі. Панельна дискусія відбувалася у форматі відкритого діалогу досвідчених по­літиків, урядовців, співробітників міжнародних та громадських організацій, юридичного бізнес-середови­ща, наукової спільноти України та зарубіжних країн навколо ключових викликів правового та політичного виміру окресленої тематики. Вона сприяла налагоджен­ню міцних зв’язків для подальшої плідної співпраці представників міжнародної та вітчизняної юридичної спільноти.

Панельна дискусія відкрилась вітальними словами проректора з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрія Барабаша та координатора панельної дискусії, доцента кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяни Анакіної, які привітали гостей панельної дискусії, дякували за щирий інтерес до II Харківського міжнародного юридичного форуму, побажали плідної дискусії та виразили сподівання на практичну реалізацію презентованих і напрацьованих пропозицій та ідей.

Із вітальними словами виступили Ольга Стефанішина (Генеральний директор Урядового офісу європейської та євроатлантичної інтеграції), Фабіо Делла П’яцца (Голова Політичної секції Представництва ЄС в Україні), Херма Цезар (ключовий експерт проекту ЄС “Association4U”), Валерій Коваль (директор Юридичного департаменту Міністерства оборони України), Філіпп Флурі (заступник Директора Женевського Центру демократичного контролю над збройними силами), Сергій Мельник (начальник військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого), Василь Михайлишин (координатор проектів Представництва Фонду Конрада Аденауера у м. Харків).

Ольга Стефанішина, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабінету Міністрів України, виступила із вступною доповіддю щодо поточного стану співпраці України з ЄС та НАТО.  «Ми створили всі необхідні інституції для забезпечення ефективного виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також імплементації права ЄС в національне законодавство. Тепер завдання стоїть, щоб ці інституції разом з правом перейняли також європейську культуру урядування, яка орієнтується, насамперед, на громадянина та відома своєю транспарентністю». Вона наголосила, що на сьогодні Україна потребує кваліфікованого та якісного тлумачення європейського права через судову практику. За її оцінкою, Україна протягом останніх чотирьох років зробила дуже багато односторонніх кроків у євроінтеграційному і євроатлантичному напрямку. Пані Стефанішина підкреслила, що «Угода про асоціацію, – це двосторонній документ, який накладає відповідні зобов’язання на обидві сторони, тому сьогодні ми з європейськими партнерами працюємо над забезпеченням відповідної платформи задля такого руху назустріч».

Перша сесія «НАТО, ЄС та європейський безпековий простір» під модеруванням Тетяни Анакіної розпочалася із виступу Олексія Генчева, Голови Експертної групи взаємодії з НАТО Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України. Керівник експертної групи відзначив, що основним завданням у сфері євроатлантичної інтеграції є забезпечення інституційної спроможності задля ефективного двостороннього діалогу з Північноатлантичним альянсом та кращого розуміння даного процесу громадянами України. Так, євроатлантична інтеграція з наступного року може отримати набагато амбіційнішу та чіткішу інституційну платформу. «Ми підготували новий формат та модальність Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО, яка за своїми цілями та масштабом не поступається планам дій щодо членства в Альянсі», – повідомив Олексій Генчев. Керівник експертної групи також зазначив, що «наближення до стандартів НАТО – не лише питання обороноспроможності та реформ у сфері безпеки, це також відповідність стандартам взаємної поваги, нового відношення до людей та гендерної рівності».

Ервін Сайфред – доктор філософії, професор Берлінської школи економіки і права (Німеччина) представив доповідь «Виклики щодо майбутньої співпраці НАТО та ЄС: ключові аспекти зближення розвідувальних операцій із кібер-безпеки». Особлива увага була присвячена Глобальній стратегії ЄС 2016 р. у контексті Спільної без пекової та оборонної політики ЄС; започаткованого 2017 р. механізму поглибленого співробітництва PESCO, в якому бере участь 23 з 28 держав-членів ЄС; функціонуванню Європейського оборонного фонду; результатам Брюссельському саміту ЄС-НАТО 2018 р.; безпековим ініціативам Франції на шляху до створення Спільної європейської армії та посилення співпраці з НАТО. Ключовою тезою спікера – необхідність посилення співпраці з НАТО на тлі існуючих загроз, у тому числі у кібер-просторі, а також тристороння взаємодія з США.

Голова Експертної Ради Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, старший експерт DCAF/CACDS, колишній заступник Міністра оборони України Леонід Поляков виступив із доповіддю про сучасний стан та перспективи демократичного цивільного контролю над безпековим сектором України. Експерт проаналізував концептуальні документи у сфері національної безпеки, передусім новації Закону України «Про національну безпеку України» 2018 р. При цьому він відзначив низку поточних завдань, які ще мають бути вирішені у контексті розбудови України як демократичної держави, в якій має бути запроваджена ефективна система демократичного цивільного контролю. Серед них – нестача фахівців, що вільно володіють іноземними мовами та можуть комунікувати з іноземними експертами, підтримувати діалог та обмінюватися досвідом. Він також вернув увагу на організації оборонного планування, яка потребує суттєвого покращення.

Вартан Мурадян, представник УВКБ ООН у м. Харкові, розповів про поточну ситуацію щодо Європейської міграційної кризи, що розпочалася у 2015 р., та виклики, з якими зіткнулися держави-члени ЄС. Увага була присвячені й поточній ситуації в Україні. Ключова теза експерта: міграційна криза не становить загрози європейській ідентичності. Міграційна криза перевірила на міцність ЄС і відданість держав-членів цінностям, на яких він ґрунтується, передусім захист прав людини. Заходи, які вдалося реалізувати державам-членам ЄС, свідчать про європейську солідарність. Презентація супроводжувалася відео-матеріалами та актуальною статистичною інформацією.

 

Друга сесія під модеруванням Тетяни Анакіної була присвячена політико-правовим аспектам європейської та євроатлантичної інтеграції.

Фабіо Делла П’яцца, Голова Політичної секції Представництва ЄС в Україні, дав критичну оцінку прогресу європейської інтеграції України та виконанню зобов’язань за Угодою про асоціацію 2014 р. Було відзначено основні виклики та перешкоди на шляху до членства в ЄС та представлено позицію ЄС щодо України. Дипломат підкреслив, що імплементація зобов’язань за Угодою про асоціацію, які взяла на себе Україна, – складне завдання, однак його успішне виконання може надати нашій державі дуже привабливі перспективи. ЄС підтримує євроінтеграційні процеси, що відбуваються в Україні. Він підкреслив, що позиція ЄС щодо подій на території України – незмінна та однозначна. ЄС застосовуватиме санкції у відповідь на порушення принципів територіальної цілісності та незастосування сили або погрози силою.

Остен Баллер – доктор права, Директор Інституту співпраці з країнами Центральної та Східної Європи з питань державної реформи, Берлінська школа економіки і права (Німеччина) представив доповідь, присвячену європейським стандартам законодавства і якості законодавства України у сфері безпеки. Професор звернув увагу, що поліція та розвідувальні органи часто втручаються у конституційні права громадян. Для того, щоб ці втручання були виправданими, відповідні закони мають відповідати певним вимогам, передусім принципу законності, пропорційності, правової визначеності, передбачуваності тощо. Було розкрито правові позиції Європейського суду з прав людини, що зосереджена на законодавчій якості. Для аналізу взято нову українську Стратегію національної безпеки та Закон «Про національну безпеку», закони про Національну поліцію, Національного гвардію, про оперативно-розшукову діяльність, про Службу безпеки України тощо. Учений підкреслив, що «якщо закони є неякісними, то верховенство права знаходиться в небезпеці і це загрожує основним правам».

Андрій Кухарук – зовнішній експерт Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) розповів про удосконалення антикорупційної системи України в рамках європейської та євроатлантичної інтеграції. Зокрема, було представлено ключові антикорупційні механізми та ініціативи. Особлива увага приділялася рекомендаціям, що ухвалені OECD для України та стану їхньої поточної реалізації. Було окреслено специфіку політико-правового зв’язку, що існує між впровадженням зазначених рекомендацій та процесами європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Проведення третьої сесії відбувалося за двома секціями. Секція 1 «Угода про асоціацію між Україною та ЄС: виклики, здобутки, перспективи поглиблення відносин» відбулася за модерування докторантки кафедри міжнародного права Тетяни Комарової.

Доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного Суду України, Представник України в Консультативній Раді європейських суддів Ради Європи Віктор Городовенко представив доповідь «Перспективи розвитку судової системи України в контексті європейської інтеграції: конституційно-правовий аспект». Було акцентовано увагу на особливостях впливу Угоди про асоціацію на українську юридичну практику.

Поліна Казакевич, Голова Експертної групи взаємодії з ЄС Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, представила доповідь «Інституційні можливості у забезпеченні імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС». Вона окреслила коло організаційних проблем, які на сьогодні гостро стоять у зв’язку із практичною реалізацією положень Угоди про асоціацію. Серед них – необхідність підвищення обізнаності в тонкощах Угоди про асоціацію та релевантного acquis ЄС українських юристів, передусім представників суддівської спільноти.

Цезар Херма, ключовий експерт проекту ЄС Association4U (Польща), розповів про тонкощі забезпечення дотримання права ЄС у законотворчому процесі та досвід Польщі і України з цього питання. Фахівець підкреслив, що ефективна система перевірки проектів нормативних актів на предмет відповідності законодавству ЄС має вирішальне значення на шляху до членства держави у Європейському Союзі. Було представлено пропозиції щодо удосконалення нормативних актів України, що стосуються правотворчої діяльності Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Наголошено на необхідності активного залучення юридичних експертів – фахівців з права ЄС при розробці і прийнятті нормативних актів, предмет яких охоплюється положеннями Угоди про асоціацію з ЄС. Було представлено позитивний досвід Польщі, що дозволив їй стати державою-членом ЄС у 2004 р. і може бути корисним для України.

Роман Петров, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародного і європейського права Національного університету «Києво-Могилянська академія», експерт проекту ЄС «Association4U» представив доповідь «Короткотермінові та довготермінові виклики імплементації Угоди про асоціацію в правову систему України».

Секція 2 «Міжнародна, регіональна та національна архітектура безпеки» третьої сесії відбулася за модеруванням Філіппа Флурі, заступника директора Женевського Центру демократичного контрою за збройними силами (DCAF).

Вадим Трюхан, Голова Правління ГО «Європейський Рух України», Керуючий партнер юридичної фірми «Юмас», екс-директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України виступив із доповіддю «Національна безпека України в контексті кризи, спричиненої агресією Росії».

Михайло Самусь, Заступник Директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, старший експерт DCAF/CACDS, презентував доповідь “Гібридні протиріччя в Європейському безпековому просторі: російський фактор”.

Віталій Гутник, доцент кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені І. Франка, розповів про актуальні питання співпраці України з Міжнародним кримінальним судом. Було розкрито специфіку правовідносин між МКС та нашою державою, яка двічі використала можливість для здійснення ad hoc юрисдикції МКС, у порядку, передбаченому у ч. 3 ст. 12 Римського Статуту. Учений підкреслив, що визнавши юрисдикцію МКС ad hoc, Україна тим самим взяла на себе такі ж зобов’язання як держава-учасниця. На його думку, ратифікація та імплементація положень Римського статуту 1998 р. – це невідкладне завдання на найближчу перспективу, у тому числі у контексті виконання зобов’язань за ст. 8 Угоди про асоціацію з ЄС.

Василь Михайлишин, координатор проектів і науковий співробітник Фонду Конрада Аденауера в Україні (Харків) представив доповідь «Миротворча місія на Донбасі: чи є потенціал для мирного врегулювання конфлікту?». Виступ був присвячений потенційній можливості введення миротворчої місії ООН на Донбас для врегулювання конфлікту. Доповідач проаналізував два плани щодо формату цієї місії: російський, оголошений президентом РФ В.Путіним, та український, оприлюднений президентом України П.Порошенком в вересні 2017 року. Російський план передбачає розміщення миротворців на лінії розмежування для охорони спостерігачів ОБСЄ. Український план має на меті діяльність місії ООН на всій території окупованого Донбасу для унеможливлення подальшого ведення бойових дій. З огляду на динаміку переговорів з цього питання, а також через значні принципові протиріччя між двома планами і позиціями сторін, на думку спікера, введення миротворчої місії ООН на Донбас за сучасної політичної обстановки є неможливим. 

Проведення четвертої сесії відбувалося також за двома секціями. Секція 1 «Права фізичних та юридичних осіб у контексті дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» відбулася за модерування докторантки кафедри міжнародного права Тетяни Комарової.

Ксенія Смирнова, доктор юридичних наук, професор кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету ім. Т. Шевченка, старший експерт проекту ЄС «Association4U» виступила із доповіддю «Європеїзація права конкуренції: кроки та виклики за Угодою про асоціацію». Вона звернула увагу на основні складнощі у процесі виконання Україною зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію, у сфері конкуренції. Спікер відзначила, що в українській правозастосовній практиці існують прогалини у орієнтованій на соціальний захист системі конкуренції. Законодавство про конкуренцію варто розглядати як важливий правовий інструмент для забезпечення кращого захисту прав споживачів. Олена Київець, доктор юридичних наук, професор кафедри міжнародного права Київського національного економічного університету, та Юлія Мовчан, кандидат юридичних наук, юрист Української аграрної асоціації, які є експертами проекту ЄС «Підтримка агропродовольчої політики України» презентували доповідь

«Забезпечення харчової безпеки в контексті виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію». Спікери окреслили коло проблематики у контексті досягнення належного рівня безпеки харчових продуктів відповідно до міжнародних зобов’язань нашої держави та запропонували оптимальні шляхи щодо забезпечення кращої імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у цій сфері. Тетяна Комарова, кандидат юридичних наук, докторант кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, виступила із доповіддю «Захист прав громадян України та юридичних осіб у  контексті дії Угоди про асоціацію». Спікер звернула увагу на проблематику прямої дії положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та представила підхід Суду Правосуддя ЄС щодо аналогічних угод, укладених Європейським Союзом із третіми країнами. «Родзинкою» заходу стала презентація її авторської монографії «Суд Європейського Союзу: розвиток судової системи та практики тлумачення права ЄС» (Харків, 2018). Секція 2 «Українські без пекові ініціативи» четвертої сесії відбулася за модерування Філіппа Флурі, заступника директора Женевського Центру демократичного контрою за збройними силами (DCAF).

Олег Ціцак, Військовий прокурор Об’єднаних сил, та Сергій Мельник, Начальник військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, полковник юстиції, виступили із доповіддю «Військова юстиція як важливий напрямок забезпечення національної безпеки України». Спікери наголосили на необхідності запровадження спеціального правоохоронного органу, який наразі би міг ефективно протидіяти злочинності у воєнній сфері та здійснював функції оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування. Вони підкреслили, що повноцінне функціонування військової юстиції, підвищення рівня військової дисципліни та покращення стану правопорядку в Збройних Силах України та інших військових фор­муваннях є невідкладним завданням у контексті забезпечення незалежності і територіальної ціліс­ності України на тлі існуючих викликів і загроз.

Вячеслав Целуйко, Експерт з недержавних збройних формувань Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, старший експерт DCAF/CACDS, виступив із доповіддю «Проблеми територіальної оборони та створення життєздатних резервних утворень в Україні під час

гібридної війни». Спікер відзначив, що система військового резерву та формувань Територіаль­ної оборони в Україні зараз проходить складний шлях становлення та розвитку. «Цей шлях не позбавлений хибних кроків, неоптимальних рішень і головне повільності процесів, що неприйнятно для країни, яка зіткнулась з агресією потужного ворога, але загальний вектор можна вважати пра­вильним. При сталому та якісному розвитку Україна може протягом кількох років отримати додатково до регулярних та резервних бригад ЗСУ ще 25 бригад, які здатні покращити охорону запілля та території України від збройних акцій формувань гібридної війни, а у разі крайньої потреби підтримати ЗСУ й проти регулярної російської армії».

Інна Заворотько, офіцер відділу міжнародного права Управління правого забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України «Гендерні питання в Збройних Силах України: зобов’язання України на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції». Спікер окреслила сучасну проблематику забезпечення гендерної рівності у військових структурах України. Вона наголосила, що питання досягнення гендерної рівності продовжує залишатися одним із найбільш гострих, незважаючи на деякі позитивні зміни у вітчизняному законодавстві. Офіцер розповіла про сучасні підходи НАТО у контексті забезпечення прав жінок у військових структурах та зауважила, що ЄС та НАТО усіляко підтримують законодавчі реформи, спрямовані на забезпечення гендерної рівності у Збройних Силах України.

Тамара Бондар, головний спеціаліст відділу військового законодавства Юридичного департа­менту Міністерства оборони України, представила доповідь про особливості законодавчого забезпечення проведення операції Об’єднаних сил. Вона визначила основні причини переходу до формату операції Об’єднаних сил та розкрила його особливості. Ключовою теза доповіді: «Запровадження операції Об’єднаних сил як нового формату боротьби України зі збройною агресією Російської Федерації на Донбасі – впевнений крок на шляху впевненої перемоги».

По завершенні роботи дискусійної панелі модераторами було підведено підсумки. Зокрема відзначено, що обраний курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію є складним шляхом політико-правового розвитку держави і та потребує злагоджених зусиль представників урядових та експертних інституцій, залучення академічної спільноти, а також допомоги і підтримки з боку міжнародних партнерів. Імплементація представлених пропозицій та ідей, яка відбувається у форматі подібних відкритих дискусійних панелей, може сприяти наближенню України до її європейського та євроатлантичного майбутнього.