Корпоративне право та інтелектуальна власність в умовах цифрової економіки (25-26.09.2018)

У перший день роботи панелі з вітальним словом виступив доктор юридичних наук, професор Олександр Віталійович Петришин. Він зауважив, що проблеми корпоративного права сьогодні є одними з найактуальніших у правозастосовній практиці. Особливо це проявляється у добу цифрової економіки, яка висуває нові вимоги до практики правозастосування.

З доповідями виступили:

Інна Спасибо-Фатєєва, професор кафедри цивільного права № 1 НЮУ імені Ярослава Мудрого

Тема: «Загальний огляд стану правового регулювання корпоративних відносин в Україні»

Короткий зміст виступу. Професор І.В. Спасибо-Фатєєва зауважила, що сьогодні основними проблемами правового регулювання корпоративних відносин є: проблема різного потрактування кола цих відносин у матеріальному і процесуальному законодавстві; проблема визначення кола суб’єктів цих відносин; проблема визначення об’єкта цих відносин, а також проблема визначення моменту набуття корпоративних прав в окремих випадках. Усі ці питання відобразилися й на судовій практиці, яка характеризується неоднозначністю у підходах до вирішення кожної з наведених проблем. З метою подолання існуючих проблем у правозастосовній практиці доповідач запропонувала шляхи їх вирішення на законодавчому рівні.

 

Валентина Данішевська, Голова Верховного Суду

Тема: «Способи захисту корпоративних прав як елемент підвищення доступу до правосуддя»

Короткий зміст виступу. У своїй доповіді В.І. Данішевська проілюструвала на прикладі останньої практики Верховного Суду основні проблеми захисту корпоративних прав і те, яким чином ці проблеми вирішуються Верховним Судом. Зокрема, доповідач наголосила на тому, що законодавство України не завжди передбачає дієві і ефективні механізми захисту корпоративних прав. Однак Верховний Суд у своїй практиці не обмежується виключно буквальним тлумаченням закону і намагається уникати формального підходу при вирішенні корпоративних спорів. В цьому контексті доповідач проаналізувала низку рішень Верховного Суду, які демонструють його прагнення ефективно захистити порушені корпоративні права. Зокрема, це рішення, в яких суд застосував аналогію закону і аналогію права, став на захист прав міноритарного учасника господарського товариства, хоча голосування останнього особливо не вплинуло б на результати голосування тощо. Голова Верховного Суду підкреслила, що Верховний Суд і надалі буде дотримуватися зазначеного підходу у своїй практиці.

 

Р.Б. Сабодаш,  доцент кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат

Тема: «Віртуальні загальні збори учасників ТОВ: проблема ідентифікації їх учасників».

Короткий зміст виступу: Директива Європейського Парламенту і ради 2007/36/ЄС уже давно передбачила можливість застосування різноманітних електронних засобів комунікації при скликанні і проведенні загальних зборів. Проте електронні засоби, які використовуються з цією метою, повинні забезпечувати певний рівень надійності щодо ідентифікації учасників загальних зборів. Очевидно, з метою імплементації положень цієї Директиви Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набув чинності у червні 2018 року, надав можливість скликати і проводити загальні збори з використанням найновітніших комунікаційних засобів, як то різних месенджерів, мобільних додатків, електронної пошти тощо. Проте надійність цих засобів комунікації з точки зору достовірності ідентифікації учасників загальних зборів викликає певні сумніви. У правозастосовній практиці застосування цих засобів може призвести до масових зловживань і порушень, які, у свою чергу, спричинять відповідні судові спори. Доповідачем надано практичні рекомендації щодо того, як слід прописувати положення про скликання і проведення загальних зборів у статутах ТОВ і ТДВ, а також здійснено огляд можливих засобів доказування при виникненні відповідних спорів.

 

Сьорен Фріс Хансен, професор кафедри правознавства у Копенгагенській школі бізнесу

Тема: «Транскордонні перетворення компаній»

Короткий зміст виступу. В державах-членах Європейського Союзу по-різному вирішується питання щодо місцезнаходження компаній: одні країни визначають місцезнаходження за місцем реєстрації юридичної особи, інші ж – за місцем так званого «реального знаходження» компанії, тобто, за місцем розташування керуючого персоналу компанії. Крім цього, процедура інкорпорації компаній в різних країнах ЄС врегульована по-різному: в одних країнах законодавство висуває мінімальні вимоги щодо реєстрації юридичних осіб, в інших – ця процедура є дещо ускладненою. Практика Європейського Суду справедливості свідчить про те, що компанії можуть бути зареєстровані в одній державі-члені ЄС, однак здійснювати свою діяльність безперешкодно в іншій державі, і це не розглядається як порушення або зловживання правом. Наступним кроком щодо розвитку цього підходу є запровадження на загальноєвропейському рівні правил, які надавали б можливість переносити місце реєстрації компанії або місцезнаходження головного офісу компанії з однієї держави-члена ЄС в іншу без ліквідації цієї компанії в тій державі, де вона зареєстрована. З цією метою в ЄС розроблений пакет змін до Директиви Європейського парламенту та Ради 2017/1132/ЄС, якими планується доповнити положеннями про транскордонне перетворення компаній розділ Директиви, присвячений транскордонному злиттю і поділу юридичних осіб.

 

Пьотр Піньор, завідувач кафедри комерційного права у Сілезькому університеті м. Катовіце,Войцех Вижиковскі, доцент кафедри комерційного права у Сілезькому університеті м. Катовіце

       Тема: «Політика підвищення прозорості у корпоративному праві відповідно до Директиви 2017/828»

Короткий зміст виступу. Директива Європейського парламенту та Ради 2017/828/ЄС покликана внести доповнення і зміни до Директиви 2007/36/ЄС з метою підвищення прозорості у діяльності компаній, які пройшли процедуру лістингу на фондових біржах і розміщують свої акції публічно. Зокрема, у сучасній практиці публічних компаній в країнах ЄС найбільш актуальними є такі проблеми, як проблема ідентифікації справжніх акціонерів компанії, які часто діють через своїх численних представників, проблема необізнаності акціонерів у тому, яку винагороду отримують керівники компаній за виконання своїх повноважень, а також проблема укладення керівниками публічних компаній правочинів із пов’язаними особами без розкриття інформації про це перед акціонерами компанії і третіми особами (зокрема, кредиторами цих компаній). Директива 2017/828/ЄС запроваджує механізми вирішення зазначених проблем, покладаючи на держави-члени ЄС обов’язок запровадити таке правове регулювання, яке надало б можливість підвищити рівень прозорості діяльності публічних компаній. Доповідачами надано оцінку положенням Директиви з точки зору їх дієвості і можливості їх ефективної імплементації до національного законодавства держав-членів ЄС.

 

Чарльз Уайтхед, професор Корнельського Університету (США)

Тема: «Приватні інвестиції, шляхи до збільшення капіталу компаній та сек’юритизації»

Короткий зміст виступу. Професор Уайтхед у своїй доповіді наголосив на тому, що в Україні сьогодні існує невідповідність між рівнем технологічного розвитку і розвитку старт-апів, з одного боку, і рівнем розвитку економіки і правового забезпечення інвестиційної діяльності, з іншого. Незважаючи на те, що українські компанії приваблюють зарубіжних інвесторів інноваційними розробками, корупційні та інші ризики в середині країни значно стримують залучення інвестицій з-за кордону. Для подолання цієї проблеми професор Уайтхед запропонував схему організації залучення інвестицій в українську економіку. Ця схема передбачає утворення поза межами України (наприклад, в певній країні Європи з привабливим інвестиційним кліматом) компанії, що матиме права на активи й інноваційні розробки суб’єкта підприємницької діяльності, який створений і діє за законодавством України. Ця зарубіжна компанія повинна пройти процедуру лістингу на європейських фондових ринках і запропонувати до продажу свої акції різних категорій ризиковості і, відповідно, з різним рівнем доходу (дивідендів). У такий спосіб буде забезпечена можливість для українського суб’єкта підприємницької діяльності отримувати інвестиції з-за кордону, а для зарубіжних інвесторів – мати гарантовані можливості щодо отримання доходу від володіння акціями. Професор Уайтхед підкреслив, що реалізація такої схеми залучення інвестицій повинна всіляко підтримуватися на законодавчому рівні: законодавство України повинно передбачати чіткі і прозорі гарантії і механізми забезпечення існування такої схеми.

 

День другий вітальним словом розпочали І.В. Спасибо-Фатєєва та представник юридичної фірми Esquires. Він підкреслив важливість обговорення проблем корпоративного права як найбільш актуальних проблем у правозастосовній практиці.

 

Віргініюс Біте, професор, директор Інституту приватного права Університету Миколаса Ромеріса

Тема: «Конфлікт інтересів між мажоритарними і міноритарними акціонерами в закритих компаніях: досвід Литви»

Короткий зміст виступу. У своїй доповіді професор Біте звернув увагу на найбільш проблемні питання у діяльності закритих компаній в Литві, а саме: проблеми відсутності імперативного регулювання правочинів із заінтересованістю, проблеми визначення кола обов’язків акціонерів закритих компаній, проблеми притягнення до відповідальності акціонерів, які зловживають своїми правами, проблеми пред’явлення похідних позовів тощо. Кожна з зазначених проблем не знайшла однозначного вирішення ані на рівні законодавства Литви, ані на рівні правозастосовної практики Верховного Суду Литви. У зв’язку з цим професором Біте запропоновано шляхи подолання існуючих проблем з перспективою їх застосування і в Україні при вирішенні аналогічної категорії спорів.

 

Максим Лібанов, член НКЦПФР

Тема: «Останні законодавчі зміни корпоративного управління в акціонерних товариствах: досягнення та очікування»

Короткий зміст виступу. У своїй доповіді М.О. Лібанов здійснив розгорнутий аналіз змін до Закону України «Про акціонерні товариства», які були внесені протягом 2017 року. Доповідач зауважив, що зазначені зміни суттєво посилили роль наглядової ради в акціонерних товариствах, надавши їй фактично виключну компетенцію, деталізували порядок утворення і структурування наглядової ради в АТ, підвищили вимоги щодо розкриття інформації про власників значних (контрольних) пакетів акцій, а також суттєво деталізували процедуру поглинання акціонерних товариств. У цілому, зазначені зміни були продиктовані необхідністю імплементації до законодавства України положень директив Європейського Союзу, які регулюють різні питання діяльності компаній. Членом НКЦПФР надано позитивну оцінку зазначеним змінам, а також проаналізовано перспективи розвитку законодавства про акціонерні товариства у найближчому майбутньому.

 

Володимир Ігонін, партнер Юридичної Фірми «Василь Кисіль і партнери», адвокат

Тема: «Корпоративне врядування в Україні: практичні виклики і тренди»

Короткий зміст виступу. В ході своєї доповіді В. Ігонін окреслив основні проблеми корпоративного врядування в Україні. Його доповідь була підкріплена статистичним дослідженням, яке проводилося на базі опитування більше ста респондентів. З-поміж питань, які виносилися на опитування, були питання, пов’язані з довірою наглядовій раді з боку акціонерів, формуванням бажаного складу наглядової ради, побудовою гендерної політики у виконавчих органах і в органах контролю над акціонерним товариством. Результати дослідження підтверджують, що в цілому правове регулювання корпоративного врядування потребує вдосконалення.

 

Валерія Дяченко, адвокат компанії Juscutum

Тема: «Кібербезпека та інформаційна безпека як основні складові корпоративної безпеки компанії».

Короткий зміст виступу. У своїй доповіді В. Дяченко проаналізувала основні проблеми, які виникають у практиці забезпечення інформаційної безпеки на рівні окремих компаній. При цьому доповідач підкреслила необхідність формування надійної і адекватної сучасним реаліям політики інформаційної безпеки на локальному рівні. Від якості цієї політики залежить розвиток компанії і основних показників її діяльності.