Станіслав Шевчук

Доктор юридичних наук, Голова Конституційного Суду України, член-кореспондент Національної академії правових наук України.

Закінчив Українську юридичну академію та аспірантуру цієї академії, Там само у 1996–1997 роках працював асистентом кафедри теорії держави та права.

З 1997 року по 2000 рік – науковий консультант судді Конституційного Суду України. У 2000-2003 роках – директор Центру порівняльного права та його правонаступника – Центру європейського та порівняльного права при Міністерстві юстиції України.

Протягом 2004-2009 років – професор кафедри публічного права Міжнародного Соломонового університету, з 2009 року – професор кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Має значний міжнародний досвід, зокрема як експерт з правових питань Місії ООН у Республіці Таджикистан, Світового Банку та Координатора проектів ОБСЄ в Україні. Проводив наукові дослідження та стажування в Університеті Дюка (США), Університеті Чикаго (США), Університеті Бірмінгему (Сполучене Королівство), Університеті Лювену (Бельгія) з питань порівняльного конституційного права, міжнародного та європейського права, прав людини та філософії права.

Протягом 2009 року та з 2012 року – суддя Європейського суду з прав людини ad hoc від України. Засновник Асоціації правників України, член Української асоціації міжнародного права. 

У березні 2014 року Верховною Радою України призначений суддею Конституційного Суду України. Із 21 лютого 2018 року – Голова КСУ.

Входить до складу науково-консультативних рад при Верховному Суді України та Вищому адміністративному суді України, а також є членом Науково-методичної ради Національної школи суддів України.  

Напрями наукових досліджень: теорія делегування державних повноважень, аналіз ролі суду в процесі формування права у світовій та українській практиці, нормативність актів судової влади, теорія судового прецеденту, проблеми конституційної юрисдикції, європейське право з прав людини, порівняльно-правові дослідження, розробка методології адаптації законодавства України до права ЄС.

Автор понад 120 наукових публікацій з питань теорії держави і права, конституційного права, прав людини, серед яких 12 монографій (6 одноособові).