Відкрита лекція

Договір про заборону ядерної зброї: виклики для міжнародного права і безпеки

 


 

Дітер Флек, колишній директор Відділу міжнародних угод та політики у Федеральному міністерстві оборони Німеччини; член Консультативної ради Амстердамського центру міжнародного права (ACIL); доповідач Комітету з ядерної зброї, її нерозповсюдження та сучасного міжнародного права Асоціації міжнародного права (ILA); Почесний президент Міжнародного товариства військового права та права війни

 


Прийняття нового Договору про заборону ядерної зброї [1] 7 липня 2017 р. (122 голосами за, один утримався, один проти – жодна ядерна держава не приймала участь) можна зрозуміти на фоні існуючих невдалих спроб імплементувати обов’язки щодо роззброєння, які існують відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р. (ДНЯЗ); [2] недостатньо загального застосування ДНЯЗ; [3] зростаючого занепокоєння гуманітарними наслідками ядерної зброї, які стали відомі останніми роками. [4] Хоча все ще зарано давати довгострокову оцінку того, чи може новий Договір у кінцевому підсумку зробити внесок у досягнення світу без ядерної зброї та чи має він потенціал придбати світове визнання через деякий час, комплексна оцінка існуючих правових протиріч, певних текстуальних недоліків нового Договору та передбачуваних наслідків для міжнародної безпеки є необхідною та своєчасною. Юристи-міжнародники можуть зробити вагомий внесок у цю справу.


[1] Текст Договору за позначенням UN Doc A/CONF.229/2017/8 (7 липня 2017), за посиланням https://www.un.org/disarmament/ptnw/

[2] Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (1 липня 1968), 729 UNTS 161. Обов’язок, який визнається у статті 6 має три кінцеві мети: припинення гонки ядерних озброєнь на ранньому етапі; ядерне роззброєння; загальне та повне роззброєння. Кожна із цих цілей потребує перемовин, які б проводилися добросовісно, та імплементації заходів під суворим і ефективним міжнародним контролем

[3] ДНЯЗ зараз діє для 191 держави, див. http://disarmament.un.org/treaties/t/npt. Корейська Народно-Демократична Республіка вийшла з ДНЯЗ; Індія, Ізраїль та Пакістан ніколи не були учасниками

[4] Див. конференції та інші подальші заходи щодо гуманітарного впливу ядерної зброї, https://www.bmeia.gv.at/en/european-foreign-policy/disarmament/weapons-of-mass-destruction/nuclear-weapons-and-nuclear-terrorism/vienna-conference-on-the-humanitarian-impact-of-nuclear-weapons/